Автор: Иоан Петров Каретник
Походження: зі збірки о. Олега Каськіва, м. Івано-Франківськ
Реставрація: нереставрована
Розміри: 49х32,5х4 см
Матеріали та техніка: дошка липова (1), левкас, темпера.
Збереження: протертості фарбового шару у верхній частині (навколо постаті Христа), що ускладнює читання деталей, особливо в темних ділянках, часткове потемніння, подряпини різної глибини по всій площині, пошкодження шашелем, золочене обрамлення має втрати позолоти.
Опис: ікона представляє традиційну композицію Воскресіння Христового із зображенням постаті Ісуса Христа, що тріумфально підноситься над гробом. У верхній частині композиції зображений воскреслий Христос із драпованим білим полотном (плащаницею) що частково огортає його тіло. Навколо Христа темнуватий майже монохромний фон без чіткого виписаного німба, що є наслідком втрат живопису. Постать Ісуса дещо похилена вліво, права рука піднята вгору в жесті Перемоги над смертю, засвідчує, що Бог так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує у нього не загинув, а мав життя вічне. Ліва рука розпростерта – знаменує Божу любов до людей. Над головою Ісуса напис білою фарбою поверх позолоти: «ВОСКРЕСЕНІЄ ХРИСТОВО», обабіч голови Ісуса зліва напис «ІЙЄ», праворуч – «ХРСТ.ВОЗНЕСІНЯ І. С.». Лик Христа овальний, дещо звужений до низу, погляд спрямований на небеса, очі світло-голубі. Чоло високе, широкі брови, ніс прямий, уста замкнуті. Невелика звужена борода посередині розділена. Волосся довге, хвилясте, розділене на проділ, яке спадає на плечі Христа. Вигляд спокійний: Ісус суддя світу, але водночас і Людинолюбець.
У нижній частині ікони представлена сцена біля гробу: два ангели із жінками мироносицями. Ліворуч ангел у білому одязі сидить на камені. Його постать спокійна, що створює контраст із динамікою центральної сцени. Праворуч, другий сидячий ангел обличчям повернутий до жінок мироносиць. Правиця опущена, що вказує на порожній гріб, лівицею спрямовує увагу на воскреслого Христа.
У правому куті група жінок мироносиць (5 постатей), одягнені у традиційні довгі шати з покривалами на головах. Дві із них тримають посудини із миром. Їхні обличчя спокійні, дещо індивідуалізовані, зосереджені на події.
Позем ікони темний, тло передає хмари світло-коричневого відтінку. Композиція обрамлена золоченим рослинним мотивом, що є частиною самої ікони.
Ікона «Воскресіння Христове» написана 26 березня 1882 року є характерним зразком українського сакрального малярства у якому поєднуються традиційна іконографія та впливи академічного живопису що становить історико-культурну та мистецьку цінність.