В музеї історії Галича відкрилась виставка з колекції Національного заповідника «Чернігів стародавній»
Ікона «Покрова Богородиці». Середина XVIII ст., Чернігівщина, Україна.
Ікона відтворює християнську легенду про подію 910 року у Влахернському храмі в Константинополі. Під час нічного богослужіння юрист Андрій та його вчитель Єпифаній побачили Богородицю, яка з’явилася в небесному сяйві та розповсюдилася над людьми омофор – символ свого заступництва та захисту.
Художник переносить цю подію до українського храму XVIII століття. У середовищі височіє пишний різьблений позначений іконостас, ретельно описаний з уважністю до деталей. Так біблійна історія поєднується з тогочасною українською дійсністю.
У верхній частині композиції Богородиця в оточенні святих Унізу зображено сцену в храмі: у центрі Роман Сладкоспівець, якого вважають автором акафіста (похвального пісне співу) на честь Богородиці; ліворуч – Андрій Юридичний і духовенство, праворуч – віряни. Серед них представлені й історичні постаті візантійський імператор Лев Премудрий, а також представники козацької старшини, зокрема, чернігівський полковник і наказний гетьман Лівобережної України Павло Полуботок.
Особливістю й костюмами персонажів написані портретна точність. Особливо виразним є образ козацького полковника в багатій киреї та жупані з характерними вусами він надає ікони виразного українського колориту.
Сюжет Покрови має особливе значення для козацтва: Богородицю вважали покровителькою Війська Запорізького, а свято Покрови стало символом захисту, єдності та боротьби за віру і свободу.